Шановні Пані та Панове, шановні Друзі!
Хтось колись сказав, що „кожен фільм варто переглянути принаймні двічі, крім тих фільмів, котрих взагалі не варто дивитися”. Тих останніх у програмі 6-го ПСПК немає, тому ми про них не писатимемо. Проте до програми цьогорічного Перегляду увійшло багато творів, після перегляду яких глядача охоплює такий „Амок”, що виникає бажання повертатися до них ще і ще…
Сподіваємося, що підбір, який ми зробили для Вас, викликає захоплення не лише у „Дітей Ірени Сендлерової”, але й припаде до смаку „Малому Якубові” та „Кароліні”. Ми дуже розраховуємо на те, що повторяться ситуації з попередніх років, коли „Остання сім’я”, яка саме виходить із кіно й обговорює щойно переглянутий фільм, запрагне нагородити його акторів і творців не одною, а відразу „Двома коронами”.
Дякуємо, що Ви продовжуєте бути з нами вже шостий рік поспіль і що у Вашій симпатії не відбулося жодної „Вольти”. Дякуємо, бо ми бачимо, що це вже не „Просто дружба”, а щось значно більше – це майже „Мистецтво кохання”. Втім рацію матимуть й ті з Вас, хто скаже, що присутність на ПСПК – це втеча від сірої буденності та її „Сліпоти”. Ми переконані, що серед публіки не забракне глядачів, які відвідають нас уперше, для котрих відкриття ПСПК „Під Високим Замком” стане відкриттям так само важливим, як відкриття „Марії Склодовської-Кюрі”. Маємо надію, що приємні спогади й позитивні емоції залишатимуться у їхніх серцях так довго, як триває наша пам’ять про „Яна Собєского під Віднем”.
Делікатно й пошепки нагадуємо, що купівля квитка не буде „Звичайною історією убивства” власного гаманця! 30 гривень це сума, яку ніякий „Конвой” не мусить стерегти.
Перегляд сучасного польського кіно „Під Високим Замком” – це така утіха, від якої „Життя має тривати”!
До зустрічі у кінотеатрах!