Іда

Інформація про фільм:

 час показу: 1 год 20 хв
жанр: художній, драма
прем’єра: 25 жовтня 2013 (Польща), 30 серпня 2013 (світ)
виробництво: Данія-Польща
режисер: Павел Павліковські
сценарій: Павел Павліковські і Ребекка Лєнкєвіч
музика: Крістіан Ейднес Андерсен

Опис: Анна – послушниця, яку сиротою віддали у монастир під опіку Ордену. Мати-ігуменя намовляє її перед висвяченням відвідати свою тітку [Ванду] – єдину живу родичку. Тітка розповідає Анні про її батьків і долю сім’ї. Признається їй, що Анна – єврейка. Вони вирішують поїхати до села Піски, де, ще до війни, жили  батьки, дідусь і бабуся Анни. Під час війни родину переховували польські сусіди, але Ванда підозрює, що їх убив сусід [Шимон]. Вона хоче дізнатися – чому він це зробив і де їхні тіла. У їхньому родинному домі зараз живе син того сусіда, Фелікс. Він стверджує, що не знає, де його батько, але Ванда (яка у сталінські часи була суддею) за допомогою своїх методів видобуває з нього інформацію. Його батько переїхав до іншого міста – за 60 км звідти. Жінки вирішують туди поїхати. По дорозі до міста підбирають молодого хлопця автостопера. Це – Ліс, який їде на День Міста грати концерт. Жінка знаходить Шимона у лікарні. Він – старий і хворий. Пам’ятає єврейську сім’ю, маму Анни – Розу (Анна дуже на неї схожа). Вони знаходять хворого, Ванда розпитує чоловіка, але зазнає невдачі у питанні про малого хлопця на ім’я Тадзьо. Анна здогадується, що йдеться про хлопця з фотографії, і що він – син Ванди. До готелю приходить Фелікс i укладає з Анною угоду. Він покаже, де поховані їхні кревні, взамін за те, що вони не претендуватимуть на дім і дадуть спокій батьку. Анна прислуховується, як гурт Ліса грає на танцях potańcówce. Між молодими людьми народжується щось схоже на почуття. Проте, Анна повертається до монастиря, хоча й не приймає обітниць. Ванда пробує продовжувати жити далі, але починає зловживати алкоголем і вибирає деструктивну модель контактів з чоловіками. Врешті-решт, вчиняє самогубство. Анна приїжджає на похорон Ванди і знову зустрічає Ліса. Їм добре разом, і вони проводять разом ніч. Ліс вважає, що Анна залишиться з ним, вони колись поберуться й матимуть дітей. Але Анна удосвіта йде геть. Залишає місто і йде дорогою. Своєю дорогою. 

Нагороди:

2013 – Варшава (Фестиваль фільмів на єврейську тематику) – нагорода за найкращий повнометражний художній фільм.
2013 – Лондон (London Film Festival) – Гранпрі.
2013 – Варшава (Варшавський кінофестиваль) – Грантпрі і Нагорода Екуменічного Журі.
2013 – Торонто (Toronto International Film Festival) – Нагорода FIPRESCI
2013 – Ґдиня (до 1986 – Ґданськ) (Фестиваль польського художнього кіно; з 2012 року – Gdynia Film Festival) – Дон-Кіхот, Нагорода Польської федерації дискусійних кіноклубів, Нагорода Мережі студійних і місцевих кінотеатрів і Нагорода журналістів, а також Гранпрі (Велика НАгорода Журі "Золоті Леви")

Інформація на підставі: www.filmpolski.pl

Кадри з фільму: www.filmweb.pl