Запрошуємо на виняткову прогулянку вулицями колишнього Львова, на яку нас забере незвичайна людина. Видатний польський режисер, а також Друг і Прихильник ПСПК „Під Високим Замком” Януш Маєвські проведе нас по місту свого дитинства, місту, яке неможливо забути навіть якщо десятиліттями перебуваєш сотні кілометрів від нього. Януш Маєвські у документальному фільмі режисера Стефана Шляхтича розповідає про свій улюблений Львів з часів дитинства, згадує місто, яке його сформувало і яке незважаючи на плин часу залишається джерелом багатьох зворушливих спогадів. Людвік М. є головним героєм автобіографічної повісті Маєвського „Гімназійний випускний”, який підростає в безтурботному передвоєнному європейському Львові й тільки радянська, а згодом німецька окупація брутально обкрадає його з дитинства й примушує пуститися в мандри.

Запрошуємо на зустріч з видатним актором, улюбленцем публіки та цінованим поетом, письменником і драматургом Кшиштофом Пєчиньскім. Під час 3-го ПСПК ми зможемо побачити його на срібному екрані у стрічці „Джек Стронг”, де він утілився в роль Збіґнєва Бжезіньського родом з Бережан – польського походження американського політолога і стратега, радника президента США Дж. Картера в 1977-1981 рр. Кшиштоф Пєчиньскі закінчив Державну вищу театральну школу в Кракові. Протягом десяти років він виступав в Голівуді й на сценах американських театрів, зокрема в театрі Ґудман в Чикаго. З 1997 р. він публікує свою поезію, в якій торкається екзистенційної, релігійної тематики, а також теми близького кожній людині прагнення любові. На даний момент опубліковано шість томів його поезії, а також три книги: „Листи з Америки”, „Пригорблений” і „Дім Вергілія”.

Вмурування пам’ятної таблиці, присвяченої видатному композиторові музики кіно львів’янину Войцєху Кіляру стане символічним прощанням його улюбленого міста з Маестро, а водночас вшануванням цього світової слави композитора. Митець народився в 1932 році у Львові, помер 29 грудня 2013 року в Катовіцах. Його рідний дім знаходився по вул. Сапіги, 89 на перехресті з вулицею Львівських дітей. Кіляр в дитинстві не любив грати на фортепіано, яке потім стало його улюбленим інструментом. Після виїзду зі Львова він вже ніколи до нього не повернувся. Він осів у Катовіцах, щоби згодом сказати про себе:„Я сілезієць зі Львова, однак сілезієць”.  Нецілий рік після його смерті на фасаді будинку, де він народився, з’явиться таблиця вшановуюча Войцєха Кіляра – чудову скромну людину, видатного поляка, світової слави композитора, автора музики до понад 150 фільмів.

Виняткова зустріч з винятковою особою. Пані Данута Шафлярска, легенда польського кіно, акторка багатьох видатних сцен, на даний момент пов’язана з Театром Розмаїтостей у Варшаві. Вона зіграла в перших післявоєнних польських фільмах „Заборонені пісні”, „Дві години” і „Скарб”. Представлений під час 3-го ПСПК „Інший світ”, найновіший фільм за її участі – це біографічна розповідь про світ, який сформував її як людину й артистку, а потім був зметений бурями історії. „Інший світ” – це країна солодкого дитинства, а водночас великих трагедій, це місце й джерело зворушливих спогадів і барвистих розповідей. Дануту Шафлярську супроводжуватиме Дорота Кендзєжавска, режисер фільму „Інший світ” і фільму „Завтра буде краще”, представленого у Львові під час 2-го ПСПК в 2013 році. Данута Шафлярска народилася в 1915 році. Вона дебютувала в 1939 році. До 1941 року вона виступала в Польському театрі у Вільні, а потім у конспіраційних театрах (1942-1945). Будучи зв’язковою брала участь у Варшавському повстанні. Після війни виступала зокрема в Старому театрі в Кракові, Національному театрі у Варшаві та Драматичному театрі у Варшаві.

Це вже традиційний пункт нашої програми, адресований до учнів старших класів середніх шкіл і студентів. Спеціальні передобідні блоки старанно підібраних фільмів повинні поглиблювати знання про Польщу в учнів і студентів польського походження, а серед їхніх українських ровесників популяризувати знання про найсучаснішу історію їхнього найближчого західного сусіда. Нашим партнером в організації цього елементу програми 3-го ПСПК є Бюро публічної освіти Інституту національної пам’яті в Варшаві. Кожному фільмові передуватиме короткий вступ, завдяки чому молодому глядачеві легше буде зрозуміти історичний, суспільний та політичний контекст тем, яких торкатиметься фільм. В цьому році наші партнери з варшавського ІНП проведуть також спеціальні історичні заняття в І класах шкіл з польською мовою навчання у Львові та в одній з польських дошкільних груп у Львові. Заняття будуть збудовані навколо долі незвичайного солдата – Баськи Мурманьської – білої ведмедиці, яка була членом одного з загонів, що боролися з більшовиками. У 1919 році у Варшаві вона взяла участь у дефіле, зробивши сенсацію тим, що салютувала перед Юзефом Пілсудським, після чого подала йому лапу. Завдяки заняттям діти здобудуть базові знання про І Світову війну, здобуття Польщею незалежності в 1918 році та польсько-більшовицьку війну.

Цю виставку представлено в рамках 3-го ПСПК в пов’язанні з фільмом „Джек Стронг”, який став фільмом відкриваючим цьогорічний Перегляд, а також із блоком фільмів „Польські шляхи до свободи”, який буде представлено з нагоди 25-ї річниці демократичних перетворень в Польщі. Приготована Бюро публічної освіти Інституту національної пам’яті у Варшаві виставка стисло представляє історію холодної війни, найбільшими жертвами якої стали народи Центральної та Східної Європи, увіпхнуті під кінець ІІ Світової війни в радянську сферу впливу та відділені залізною завісою від вільного демократичного світу. Ця виставка – це подорож у недалеке минуле до буденності конфлікту, який змінив життя мільйонів людей у цілому світі. Представлені фотографії обіймають широкий спектр подій – від тих ключових і найбільш упізнаваних, до менш відомих, але зворушливих і спонукаючих до роздумів. Виставка починається з фотографій із конференції в Ялті (1945 р.), яка підтвердила розподіл Європи, а завершується фотографіями з грудня 1991 року. Сьогодні, майже чверть століття після розпаду Радянського Союзу, примара нової холодної війни знову насувається на Європу та світ. Лише від мудрості, рішучості і ретельних історичних знань молодих поколінь українців, поляків та інших народів Європи залежить, чи ми зуміємо протистояти цій загрозі і чи небо над нашим майбутнім не затягне гнітюча тінь. Стенди приготовані польською мовою, повний переклад тексту на українську мову буде доступний у супроводжуючих виставку спеціальних брошурах. Виставку можна буде відвідати до 31 жовтня 2014 року. Сердечно запрошуємо!

Під цією провокаційною назвою приховується прекрасна та зворушлива монодрама режисована Адамом Сайнуком, у виконанні Соні Богосєвіч. Це історія 39-річної жінки, котра розповідає про свою самотність і страждання, про емоції, розвіяні надії та переживання. Неперевершена польська акторка, яка працює в Театрі Полонія Кристини Янди, засвідчує, що вона вміє проникнути у закапелки душі відтворюваної постаті й розкласти емоції на найдрібніші елементи. Монодрама Соні Богосєвіч – це маніфест сили життя та енергії. Життя повного й розумно прожитого. Вистава є поверненням акторки на театральну сцену після 5 років перерви – поверненням вдалим і дивовижним. „Ходи зі мною до ліжка. Там я розповім Тобі про все, про що я боюсь говорити. Там я буду собою. Там я буду справжньою”, - говорить героїня вистави… Ходімо ж! Запрошуємо!

Зустріч з авторами незвичайного документального фільму про священика Юзефа Тішнера - молодим режисером Шимоном Врублем та братом священика Казімєжом Тішнером. Фільм є поглядом на постать цього капелана з нетипової непубліцистичної і ненаукової перспективи. Це бесіда про людину, її рідний край, молодість, навчання, сім’ю, будні та ґуральську музику. Це подорож до місць, котрі для о. Тішнера були надзвичайно важливими – до гір, лугів, мальовничих вуличок Кракова, таємничих закапелків Старого Сонча. Показ фільму супроводжуватиме дискусія та презентація книжки „Його очима”, яка вийшла на ринок кілька тижнів тому. О. Ю. Тішнер (нар. 1931 р., Старий Сонч – помер 2000 р., Краків) був філософом, теологом, публіцистом, викладачем вищих навчальних закладів. У 1981 році він став священиком „Солідарності”. Після 1989 року чимало його висловлювань вважали контроверсійними, його критикували за надто близькі контакти з однією з політичних партій. Удостоєний ордена Білого Орла у 1999 році.

Всіх шанувальників історії Львова та ентузіастів Х музи запрошуємо на подорож до світу передвоєнних польських кінотеатрів. У цій пригоді нас супроводжуватиме проф. Барбара Ґєршевска, видатна знавець теми, та Ірина Котлобулатова, відома львівська письменниця та колекціонер. Під час зустрічі буде представлено книгу „Історія кіно у Львові 1896-1939”, автором якої є І. Котлобулатова, видану спеціально з нагоди 3. ПСПК з ініціативи організаторів Перегляду. На польську мову текст переклала львівська журналістка й знавець історії міста пані Беата Кост, яка виступить у ролі модератора зустрічі. Ця зустріч стане також нагодою для презентації другого видання книги проф. Б. Ґєршевскої „Кіно та фільм у Львові до 1939 року”, яке з’явилося з ініціативи Генерального Консульства РП у Львові. На сьогоднішній день перше видання цієї книги є вже „білим вороном”.

Традиційним елементом свята польського кіно у Львові є квест, лейтмотивом якого є кінематографічна тематика в широкому розумінні цього поняття. Ми не можемо зрадити таємницю цьогорічної теми, скажемо лишень, що вона матиме зв’язок – як же інакше – з Оскарами! У грі візьме участь кільканадцять команд, по 4 людини в кожній, які змагатимуться за цінні призи та сувеніри. В попередніх роках учасники наших квестів шукали сліди колишніх львівських кінотеатрів (2012) та намагалися знайти нові речові докази у справі Ґорґонової (2013), найгучнішому злочині передвоєнного Львова, який на кінострічку переніс Януш Маєвскі. Цього року на учасників квесту чекатиме не менше вражень, а передусім порція фізичної активності така необхідна після довгого часу, проведеного на кіносеансах 3-го ПСПК „Під Високим Замком”.

Якби він був живий, то в жовтні він відсвяткував би свій 90-ий день народження. Збіґнєв Герберт – „принц польських поетів”, назламний поет, есеїст, драматург, а водночас економіст, юрист та філософ. Кавалер Білого Орла. Він нерозривно пов’язаний зі Львовом, незважаючи на те, що після виїзду в 1944 р. аж до смерті в 1998 р. до Львова він вже не повернувся. Однак місто назавжди залишилось присутнім в його поезії, бо до рідного міста повертався Пан Коґіто, герой поезії Герберта, а сам він часто повторював, що зі Львова він ніколи так насправді не виїхав, бо неможливо виїхати з країни дитинства та молодості. Програма „Пана Коґіто під Високим Замком” складатиметься зокрема з показу фільму „Громадянин поет” режисера Єжи Залевського, спогади Рафала Жебровського – племінника поета й автора книги „Збіґнєв Герберт. Камінь, на якому мене народили”.

Однією з основних музичних розваг 3-го ПСПК буде концерт „Матушкєвіч” у виконанні Катажини Домбровської, акторки Сучасного театру в Варшаві, співачки, лауреатки багатьох престижних пісенних конкурсів у Польщі та закордоном, відомої телеглядачам в Україні зокрема зі серіалу „На добре і на зле”, а також лодзьського квартету „Апертус”. Програма концерту складатиметься з пісень та інструментальних аранжувань мелодій Єжи „Дудуся” Матушкєвіча, званого королем польської кінематографічної музики, автора мелодій на слова зокрема Аґнєшки Осєцкої, Войцєха Млинарського, Януша Кондратовіча та багатьох інших. В програмі концерту ми почуємо зокрема „Закохані є серед нас”, „Ми ще в зелене граємо” та „Не будь таким Швидким Біллом”.

Струнний квартет „Апертус” існує з 2006 року. Його заснували артистки, пов’язані з Симфонічним оркестром Лодзьської філармонії ім. Артура Рубінштейна. Вони дають концерти в Польщі та Європі. В репертуарі квартету „Апертус” окрім кінематографічної музики є також твори класичної музики, хіти ери свінгу та джазу. Квартет співпрацює з багатьма цінованими солістами, до числа яких належать Сергей Єлетський, Клауді Арімані, Хаб’єр Гарсія Морено та Анджей Олейнічак, з яким у 2010 р. квартет записав диск „Different Choice”. У 2011 р. артистки записали музику до фільму „Даас” режисера Адріана Панка.

Блаженного священника Єжи Попєлушко, капелана варшавської „Солідарності” і захисника прав людини спершу викрали, а потім по-звірячому замордували функціонери комуністичної Служби безпеки 19 жовтня 1984 р. Йому тоді було 37 років. Рівно тридцять років по тому ми представимо у Львові фільм „Попєлушко. Свобода є в нас” режисера Рафала Вєщиньского. Показ супроводжуватиме дискусія на тему фільму та постаті отця Єжи. Ми представляємо цей фільм у циклі „Польські шляхи до свободи” в 25 річницю перших частково вільних виборів в ПНР. Доля героя представлена на фоні ключових подій 80-их років. Відтворено зокрема страйки серпня 80-го року та маніфести, брутально придушувані комуністичною владою під час воєнного стану. Священника Єжи Попєлушко беатифікував папа Бенедикт XVI в червні 2010 року, а 20 вересня 2014 розпочався процес канонізації кс. Єжи.

Професор Б. Ґєршевска з університету Яна Кохановського в Кельцах, знавець кінематографа, історик преси та кіно, а за сумісництвом палка шанувальниця Львова черговий раз зустрінеться з публікою з нагоди ПСПК „Під Високим Замком”. Цього разу місцем зустрічі будуть шановані стіни Львівського національного університету, де пані професор прочитає лекцію „Кінематографічні захоплення львівських науковців, літераторів та артистів”. Професор Б. Ґєршевска є одним з найвидатніших експертів в царині передвоєнного кінематографа та історії кіно у Львові. Вона є автором чудової книги „Кіно та фільм у Львові до 1939 року”, вперше виданої в 2006 році, а додатковим накладом виданої в 2014 р. з ініціативи ГК РП у Львові. Пані професор була гостем 1-го ПСПК „Під Високим Замком” в 2012 р.

Винятковий проект, приготований Івано-Франківською обласною філармонією для вшанування видатного польського композитора родом зі Львова, музика якого захоплює на лише поляків, але й українців. Симфонічний оркестр Івано-Франківської філармонії виконає кільканадцять найвідоміших творів Кіляра з видатних картин Анджея Вайди, Кшиштофа Зануссі, Єжи Гофмана та Романа Поланьського. Виконання творів супроводжуватиме мультимедійний монтаж, приготований редактором Еуґеніушем Сало („Ґаліцийський Кур’єр”). Уривки кінематографічних творів полегшать глядачам подорож до музично-кінематографічного світу Войцєха Кіляра, представляючи його різноманітність та багатство. У тому, що кінематографічна музика Кіляра, так само як і інші грані його творчості, сповнена емоцій, ностальгії, спонуки до самозаглиблення та роздумів можна буде переконатися слухаючи та дивлячись концерт у виконанні музикантів Філармонії з колишнього Станіславова.

Цю виставку представлено в рамках 3-го ПСПК в пов’язанні з фільмом „Джек Стронг”, який став фільмом відкриваючим цьогорічний Перегляд, а також із блоком фільмів „Польські шляхи до свободи”, який буде представлено з нагоди 25-ї річниці демократичних перетворень в Польщі. Приготована Бюро публічної освіти Інституту національної пам’яті у Варшаві виставка стисло представляє історію холодної війни, найбільшими жертвами якої стали народи Центральної та Східної Європи, увіпхнуті під кінець ІІ Світової війни в радянську сферу впливу та відділені залізною завісою від вільного демократичного світу. Ця виставка – це подорож у недалеке минуле до буденності конфлікту, який змінив життя мільйонів людей у цілому світі. Представлені фотографії обіймають широкий спектр подій – від тих ключових і найбільш упізнаваних, до менш відомих, але зворушливих і спонукаючих до роздумів. Виставка починається з фотографій із конференції в Ялті (1945 р.), яка підтвердила розподіл Європи, а завершується фотографіями з грудня 1991 року. Сьогодні, майже чверть століття після розпаду Радянського Союзу, примара нової холодної війни знову насувається на Європу та світ. Лише від мудрості, рішучості і ретельних історичних знань молодих поколінь українців, поляків та інших народів Європи залежить, чи ми зуміємо протистояти цій загрозі і чи небо над нашим майбутнім не затягне гнітюча тінь. Стенди приготовані польською мовою, повний переклад тексту на українську мову буде доступний у супроводжуючих виставку спеціальних брошурах. Виставку можна буде відвідати до 31 жовтня 2014 року. Сердечно запрошуємо!

Видатний знавець історії польської культури на колишніх землях Речі Посполитої зустрінеться з Івано-Франківською публікою. У цей раз приводом для зустрічі стане презентація двох фільмів – «Борислав. Галицька Пенсильванія» та «Освітити темряву». Останній з них присвячений Іґнаци Лукасєвічу, винахіднику гасової лампи. Ректор Опольського університету, проф. Станіслав Ніцєя є оповідачем та співавтором обох стрічок. На зустріч вхід вільний.

Зустріч з українським істориком та журналістом Олександром Зінченком, співавтором фільму «Катинь. Листи з раю» та автором першої української книжки про Катинь – «Година папуги». У фільмі розповідається, з одного боку, про долі розстріляних офіцерів, відтворені зі збережених невідправлених листів, які були знайдені при них під час ексгумації, а з другого – показує сучасних мешканців Катині, які й досі вірять в те, що злочин скоїли німці. Кати з НКВС, закопуючи  тіла своїх жертв у Катині, були впевнені, що їх могил ніхто ніколи не знайде. Попри ці сподівання, на тілах польських офіцерів знайдено документи, світлини, листи… Чимало з цих листів їхні адресати отримали лише після розпаду Радянського Союзу, коли розкрито тайну катинського злочину. Коли сім’ї вбитих отримували написані ними листи, вони відчували себе наче їм приходять листи з раю… На зустріч вхід вільний.

Особливий проект, приготований Обласною філармонією в Івано-Франківську, для вшанування великого польського композитора, який родом зі Львова, музика якого захоплює не лише поляків, але також українців. Симфонічний оркестр Івано-Франківської філармонії виконає кільканадцять найбільш відомих творів Кіляра, що звучать у шедеврах кіно Анджея Вайди, Кшиштофа Зануссі, Єжи Гоффмана та Романа Поляньского. Виконання творів супроводжуватиметься мультимедійним монтажем, приготованим спеціально з цієї нагоди редактором Еуґеніушем Сало («Кур’єр Ґаліцийскі»). Фрагменти кінострічок допоможуть глядачам повністю поринути у музично-фільмовий світ Войцєха Кіляра, презентуючи його різноманіття та багатство. Про те, що музика кіно авторства Кіляра, так як й інші грані його творчості, сповнена емоцій, ностальгії, сприяє рефлексії та роздумам, буде можна переконатися слухаючи – та дивлячись – концерт у виконанні музикантів з колишнього Станіславова.