Є такі події у Центрі польської культури та європейського діалогу, на які не вистарчає місць. Волонтери постійно доносили ряди крісел, а охочі постійно доходили. Так було під час показу документального фільму „Там був для мене рай. Розповідь про давній Станиславів”.

Давній Станиславів не є розпещений. Бо постійно третє місто Галичини знаходиться десь у тіні Львова. Наукова і документальна творчість, присвячена кресам колишньої Речі Посполитої, постійно концентрується на Львові. Низку невдач фортеці Ревери перервали циклічні польсько-українські наукові конференції організовані ЦПКіЄД та університетом у Івано-Франківську, але ентузіасти цього міста все-таки відчувають невдоволення, тому під час 7 Перегляду сучасного польського кіно для жителів цього міста приготували спеціальний захід. Вперше в Україні представлено фільм „Там був для мене рай. Розповідь про давній Станиславів”.

Авторами фільму є Ярослав Краснодембскі, Ґабріеля Мрущак і Еуґеніуш Сало. Всі вони мають за собою певний досвід у кіно. Краснодембскі, автор ідеї, режисер і співавтор сценарію є істориком, пише кандидатську дисертацію про польську культуру в міжвоєнному Станиславові. Сало відповідальний за зйомки та співавтор сценарію є журналістом Кур’єра Ґаліцийськєґо. У своєму доробку він має декілька документальних фільмів, а також готує матеріали для телебачення Кур’єр Ґаліцийські. Вони разом уже створили фільм пов’язаний із містом Станиславів із заголовком, який розшифрує кожен, хто любить це місто – „Костел на Гірці”. Ґабріеля Мрущак, яка здійснила монтаж, має за собою найбільший доробок у кіно. Вона відзняла уже декілька документальних фільмів.

Фільм базується на інтерв’ю з колишніми жителями міста Станиславів, які змушені були залишити місто свого дитинства і ранньої молодості через війну та зміну кордонів. Серед персонажів фільму є, зокрема, відомий спортивний журналіст та автор книг про Станиславів, Тадуеш Ольшаньскі, професор-пенсіонер Опольської політехніки, Єжи Гіцкєвіч, син мера міста і співвласника станиславської друкарні, колишній віце-директор Дому книги у Кракові, Адам Єжи Хованєц. Під час роботи над фільмом помер колишній директор Воєводського суду у Новому Сончі Анджей Енгльот. Документальний фільм показує казкову країну дитинства, рай, кінцем якого стали 1, а особливо 17 вересня 1939 року. Кульмінацією противаги юнацької Аркадії є кадри з Чорного Лісу, де німці здійснили екзекуцію польської інтелігенції із Станиславова.

Модератором зустрічі був Войцєх Янковскі, колега Еуґеніуша Сало з однієї редакції, журналіст Кур’єра Ґаліцийськєґо. Як виявилося Краснодембскі, ентузіаст Станиславова, хотів зняти серйозний фільм із кресовою оповіддю. Ґабріеля Мрущак розповіла, що хотіла забрати трохи пафосу, щоб фільм був доступний не лише любителям Кресів. Еуґеніуш Сало зазначив, що для творців фільму важливо було записати спогади колишніх мешканців міста, щоб вони не пропали. За його словами, багато матеріалів не було використано у фільмі і він би хотів їх також опублікуватиу певній формі.

Гості дуже хвалили фільм. Однак також з’явилися критичні відгуки, у яких було підкреслено, що в самому Станиславові є багато людей, які мають цікаві спогади і ці люди поволі відходять. Безперечно з голосів публіки виникає факт, що бракує фільмів та спогадів про старий Станиславів. Краснодембскі розповів, що покидає Станиславів, щоб зайнятися у фільмі іншою темою. Однак не розповів якою.

Презентація фільму у ЦПКіЄД відбулася 12 листопада. Польська прем’єра „Там був для мене рай. Розповідь про давній Станиславів” відбулася у жовтні цього року під час Фестивалю еміграційних фільмів Еміґра. Там фільм отримав нагороду. Також під час фестивалю „Долі поляків” він отримав 3 місце у категорії документальний історичний фільм. Це перший фільм Кіностудії Львів Кур’єра Ґаліцийськєґо. Керівником виробництва є Мірослав Ровіцкі. Організатором Перегляду сучасного польського кіно є Генеральне Консульство РП у Львові.

Текст: Альберт Іваньскі

Фото: Володимир Гарматюк, Леон Тищенко